Олександр Бабак
30 РОКІВ ПОТОМУ
Проєкт НЕКРОПОЛЬ.
На виставці представлено живопис — частину виставкової експозиції проєкту «НЕКРОПОЛЬ» (О.Бабак, О.Бородай), Державний Український Музей Образотворчого Мистецтва, 1991 р. (Зараз Національний Художній Музей України).

Проєкт став результатом мистецько-дослідницької роботи по вивченню об’єкту на території України, що поступово припиняє своє фізичне існування.

Місцем досліджень Олександра Бабака та його колег стало одне з численних «мертвих» сел (с. Лейкове, Полтавська обл., Україна), яке на той час уже понад 40 років покинули мешканці за багатьох причин. Спостерігаючи різні стадії його руйнування, Олександром було створено декілька проектів. На різних етапах темами досліджень були: старе дерево — проект «Некрополь» в Державному музеї українського образотворчого мистецтва УРСР (1991 р). Виставковим матеріалом для нього були каркаси дахів сільських хат, сволоки, віконниці, лудки, елементи ткацьких верстатів тощо. Проект «Житло — скульптура, скульптура — житло» (1997 р.) — це створення об’єктів з саману за прикладом побудови сільської хати-мазанки. До роботи над цим проектом були залучені місцеві жителі, які за кресленнями О. Бабака робили каркаси для них, зібрали толоку для виготовлення саману. Проект «Килим — автопортрет» (1998 р.). Складається з двох картонів до килима «Автопортрет з Тамарою» (150 x 600 см та 250 x 150 см).

Проект відтворював орнаментальне наповнення вишивок цього регіону та передбачав виконання в матеріалі за цими картонами місцевими майстринями. Проект «Парсуна» (1999 р.). Базувався на віднайдених в тому ж «мертвому» селі фотографіях колишніх мешканців. Це десять реконструкцій постатей, більше ніж два метри заввишки кожна, надрукованих на прозорих плівках.

Всього на території цього об’єкту Олександром створено більше десяти проектів. У спостереженні за тим, як поступово зникає це село, роботи відтворювали його в іншому вимірі — в площині художніх реконструкцій.