Цього року у Каневі, відбувся 6-й міжнародний скульптурний симпозіум, учасниками якого є:
- Яшимі Хошімото. Японія. Мешкає в Німеччині, викладає в Берлінській Академії. Відомий у світі, має великий досвід роботи із каменем. Його роботи встановлені у багатьох містах світу. Поєднує у своїй творчості японську та західноєвропейську традицію.
- Таня Премінгер. Ізраїль – художник зі світовим ім'ям, учасниця понад 80 міжнародних виставок ландшафтного мистецтва. Більше 50 її скульптур встановлені в Ізраїлі і за кордоном. Переможець міжнародних фестивалів і конкурсів скульптури. Має цікаве концептуальне мислення.
- Олександр Дяченко. Україна – відомий скульптор, роботи якого знаходяться у музеях України і прикрашають її міста. Володар багатьох мистецьких премій.
“Канівський скульптурний симпозіум, що проводиться цього року вже вшосте на базі готелю-артрезиденції "Княжа гора", має гідну колекцію творів авторів з різних країн і поступово завойовує позитивний міжнародний імідж. Традиційно цей симпозіум презентує скульпторів із абсолютно різною пластичною мовою, надаючи митцям повну свободу імпровізації у створенні робіт, спираючись на їх багаторічний професійний досвід. “
Олександр Дяченко, куратор симпозіуму
Мистецтво передає все існування буття цілком. Роботи кожного з названих митців про, космос, землю, наше життя, людину...
Таня Премінгер, наприклад, вірить у єдність світу, у певне приречення. Все,на її думку, завжди складається з двох сил, які, у своєму протистоянні та взаємодії надають потужну енергію для динамічного розвитку.
У своїй роботі “Покров” Премингер прагне відтворити загальну світобудову.
У цьому концептуальному творі поєднується чоловіче і жіноче, сакральне і земне. Митець створює конструкцію у формі вівтаря (ложа, столу, могили), з явно вираженим центром, що нагадує купол, жіноче черево, наприклад. Цю форму вона “накриває покровом”, на якому щільно накреслене одне слово, що повторюється десятки разів – слово, що відзначає появу нового життя. Художник поєднує форму зі словом, що є одним з контрастних засобів вислову.
Матеріал у роботі Преміндер теж грає велику роль в концепції твору. Авторка використовує чорний граніт, як символ вічності, часу, як ніби ця ідея охоплює «все».
Дещо в інший спосіб тему світобудови продовжує Яшимі Хошімото, який, при створенні своїх робіт, більше, на відміну від Тетяни, відштовхується від внутрішнього відчуття форми, за якою вже іде концепт. На симпозіумі Яшимі презентує абстрактну роботу «Без назви», на яку художника надихнули китайські ритуальні чаши. Створюючи власну «галактику» у камені, художник вдається до форми, яка дає глядачу уявлення про дуальність світу, з одного боку демонструючи його як точку концентрації, з іншого - як нескінченність.
Для своєї скульптури Яшимі обрав особливий камінь , який має неповторний малюнок, що дозволяє художнику побудувати певний контраст між спрощеною формою та «багатою» текстурою.
Треба сказати, що абстрактна форма завжди включає в себе більше ніж детальна, що більше концентрується на нюансах і рідше спроможна до абсолюту. Чим простіша форма - тим більший об'ем сенсу.
Олександр Дяченко - плаcтичний художник, що тяжіє до моноліту, виразного лаконізму. Свої роботи він позбавляє всього зайвого, мирського, утворюючи монументальні образи, що, здається, сповнені космічної енергії. Не зраджуючи своїй художній традиції, цього разу автор знову створює образ людини, яка завжди є у центрі уваги митця.
«Скульптура – це реальність, яку можна відчути руками»
Яшимі Хошімото
Катерина Рай
Мистецтвознавець