Презентація книги Володимира Буднікова "Питання до видимого"
19 грудня 2017 року в Національному Музеї Тараса Шевченка відбулася презентація нового арт-видання українського художника Володимира Буднікова "Питання до видимого". Пропонуємо короткий фотозвіт.
Мистецьке об'єднання "ЧервонеЧорне" та Видавництво ArtHuss презентують нове арт-видання українського художника Володимира Буднікова "Питання до видимого"
Мистецьке об'єднання "ЧервонеЧорне" та Видавництво ArtHuss презентують нове арт-видання українського художника Володимира Буднікова "Питання до видимого".
"Мені важливо висловити власні відчуття від того, що відбувається навколо мене. Багато речей у різний спосіб дарують мені радість, завдають болю або засмучують, події довкола спонукають мене діяти певним чином, змінюють дещо в мені або змінюють простір навколо – коли я працюю, то ніби вивільняю власні можливості проживати все це". (Володимир Будніков)
Презентація супроводжується експозицією робіт художника.
Місце та час проведення:
Національний музей Тараса Шевченка (бул. Шевченка, 12), 19 грудня 2017 року з 17.00 до 19.00.
Запрошуємо на виставку «Перебіг речей» канівської художниці Любові Міненко
Запрошуємо на виставку «Перебіг речей» канівської художниці Любові Міненко.
Відкриття виставки відбудеться 25 серпня 2017 року о 17.00 в галереї «ЧервонеЧорне».
Творчість Любові Міненко неможливо спостерігати без занурення в її приватне: біографічні деталі та, особливо, зображення її рідного міста пронизують роботи. Саме ці моменти стали основою мистецьких практик художниці, визначили зміст і форму її картин.
У картинах Міненко Канів не має якогось одного, стабільного обличчя: він показаний у тому різноманітті, яке притаманне всьому навколо. Цьому сприяє й та динамічна напівабстрактна форма, яку обрала художниця. Мінливі та м’які лінії розширюють простір, начебто не дозволяючи зберігати автору (як і глядачу) лише одну точку погляду: Любов Міненко розташовується на кількох позиціях, тим самим дозволяючи отримати більш повне розуміння свого міста. Ще цікавішими стають людські персонажі: стиль зображення нагадує іконічний, а вектор погляду абсолютно змінений – здається, сила споглядання в героїв картин є куди більшою за ту ж саму властивість глядача.
Виставка стає своєрідною демонстрацією цієї можливості бути водночас і учасником, і спостерігачем процесів; зберігати при нефігуративній формі цілком ясні та зрозумілі змісти – насиченого відчуття свого міста.
В майстернях галереї «ЧервонеЧорне» триває робота над проектами «Питання до видимого» Володимира Буднікова та «Резерв» Влади Ралко
Видиме перебуває або в очікуванні або у режимі збереження енергії, завжди виношуючи щось інше всередині себе. (Володимир Будніков, «Питання до видимого»)
Зі щоденного буття наче витягається все незручне або зайве, через що втрачається відчуття реальності сьогодення, яке починає зісковзувати у таке, що вже було, постійно гальмує. (Влада Ралко, «Резерв»).
У Каневі пройде ІI Канівський Міжнародний Фестиваль імені Олександра Довженка
25-27 серпня 2017 року у м. Каневі пройде ІI КАНІВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ імені ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА за участю митців з усіх регіонів України.
Під час фестивалю в галереї «ЧервонеЧорне» буде представлена виставка канівської художниці Любові Міненко.
Ознайомитися з детальною програмою фестивалю можна на афіші нижче.
Запрошуємо всіх любителів кіно та мистецтва!
Ми встановили зарядну станцію для електромобілів. Заряджаємо одночасно три авто!
Раді повідомити, що тепер на території резиденції «Княжа Гора» встановлено зарядну станцію для електромобілів, котра здатна заряджати одночасно три транспортних засоби!
Для гостей готелю послуга безкоштовна. Всім бажаючим необхідно лише оплатити вартість паркувального місця, що становить 60 гривень за годину.
Установка зарядного пристрою – один з наших кроків до збереження навколишнього середовища.
Дитячий літній табір «Княжа Гора» відкрито!
Резиденція «Княжа Гора» відкрила сьомий сезон літнього табору!
Діти активно відпочивають та творчо розвиваються, захоплююче вивчають англійську мову, знайомляться з культурою і народними традиціями України, а саме головне, отримують незабутні спогади, які залишаться на все життя!
Тарасова Гора 2017
Минулої суботи в Каневі відбувся традиційний зліт байкерів – учасників мотофестивалю «Тарасова Гора». Цього року фестиваль відсвяткував своє 15-річчя!
ЧервонеЧорне на Книжковому Арсеналі
Видання "Київський щоденник" Влади Ралко, ініційоване мистецьким об'єднанням ЧервонеЧорне, увійшло до списку ”найкращий книжковий дизайн 2017 року”!
VII міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» та Goethe-Institut в Україні за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку та фонду «Buchkunst», культурно-видавничого проекту Читомо визначили найкращий книжковий дизайн цього літературного сезону.
Церемонія нагородження відбулася 20 травня у приміщенні Мистецького Арсеналу.
Нагадаємо, що 18 травня в рамках Книжкового Арсеналу відбулася дискусія
"Навіщо художникам щоденники", та презентація видань від мистецького об'єднання ЧервонеЧорне.
"Лінія розмежування"
"Замість документа"
"Київський щоденник"
"Still Life"
"Вулиця Дніпровська"
Відбулася презентація проекту Олександра Бабака "Still Life"
Дякуємо Kyiv Art Week за співпрацю. ChervoneChorne
У Княжій Горі цвітуть сади!
Бузок, яблуні, гліцинії, каштани, магнолії...
Дитячий Табір 2017
ТРИ КРОКИ Прихисток поета. Укриття. Лінія розмежування.
12 квітня о 18-00 у всіх залах Центрального будинку художника НСХУ відбудеться відкриття виставки Володимира Буднікова та Влади Ралко
"Три кроки". На виставці буде презентовано у повному обсязі трирічний проект, що було створено художниками на базі мистецького об’єднання ЧервонеЧорне з 2014-2016 роки.
ТРИ КРОКИ
Прихисток поета. Укриття. Лінія розмежування.
Від самого початку подій українського спротиву, керуючись радше інтуіцією ніж свідомим розрахунком, майже навмання ми замислили трирічний проект - жодного конкретного плану окрім власне бажання розгледіти певні фази змін у політичній реальності, яку раптом стало важко відокремити від особистої.
Раз на рік, перебуваючи в резиденції галереї «Червонечорне» в Каневі, ми виконували певну частину проекту, не уявляючи, якою буде наступна. Тему кожної частини ми «видобували» безпосередньо зі зміненого часу під час проживання цього часу крок за кроком. Зі зрозумілих причин було невідомо, що відбуватиметься далі, як розгортатимуться наступні події; головні ознаки часу ми діставали просто серед такого, що з’являлося всередині реальності та змінювало її чи якось інакше мовило про знайомі речі, було схожим на звістку або знак.
Оскільки ми усвідомлювали, що будемо весь час мати справу з тим, чого не знаємо або з таким, із чим не стикалися раніше, тож зосередилися власне на процесі праці аби побачити намальоване на власні очі й таким чином спробувати усвідомити побачене. Крім фактів, які неможливо було ігнорувати, для нас важливе було також те, на що ми дивилися у кожен певний проміжок часу, на чому зосереджували увагу, що мали за головне; за надзвичайних часів навіть добре знайомі речі невідворотно змінюються, кут зору приходить до руху та фокус уваги зосереджується інакше. Раптом усувається певна сліпота, зникають фільтри, налаштовані тим, що зветься звичкою; буденні речі виглядають як чужі. Навіть добре знайоме видається вперше побаченим – під час війни речі зі звичного оточення дивним чином ніби починають транслювати змінену реальність.
У трьох частинах проекту «Прихисток поета» (2014), «Укритті» (2015) та «Лінії розмежування» (2016) ми розмірковували про мову художника під час надзвичайних подій, про переосмислення звичних понять та про нові умови власного перебування у зміненому світі.
Влада Ралко, Володимир Будніков. Київ, 2017
Виставка діятиме до 23.04.
організатори: ДИРЕКЦІЯ ВИСТАВОК НСХУ, МИСТЕЦЬКЕ ОБ,ЄДНАННЯ "ЧЕРВОНЕЧОРНЕ"
адреса: Центральний будинок художника НСХУ, Київ, вул.Січових стрільців, 1-5
Мистецьке об’єднання ЧервонеЧорне видало книгу “Still Life”
Мистецьке об’єднання ЧервонеЧорне видало книгу “Still Life”, що стала документом однойменного великого художнього проекту Олександра Бабака, частину з якого ви можете побачити на стінах ресторану “Княжа Гора”. “Still Life” – це результат роздумів художника про глобальні поняття життя, війни, творчості. Через дослідження краси пейзажів міста Канів, художник розкриває нам свої глибокі переживання, світовідчуття, ставлення до реальності. Він звертається до дрібниць, впритул розглядає засинаючі села, сповнені тиші та пишності, проводить творчу експедицію на конкретній вулиці, що опинилась у міжчассі – і все за для того, щоб тренувати свою пам’ять, ніби перевіряти власну здатність відчувати, чути. Натюрморт – як свідок часу, осередок тихого життя, без війни і конфлікту – а значить і без людини – певна паралельна реальність, місце схованки для художника, один з головних мотивів його робіт. Серія демонструє захоплення природою, її самодостатністю, де час і простір існують у повній гармонії, не порушуючи її. Розкутість форми, експресія кольору – усе промовляє про потужний сплеск енергії художника, що супроводжувала процес творення. Олександр Бабак належить до чільного грона провідних українських художників, творчість яких відкрила новий етап сучасного українського мистецтва. Презентація книги та проекту “Still Life” відбудеться 4-7 травня в рамках заходу “Kyiv Art week” у центрі TORONTO-KYIV BUSINESS CENTER Та у рамках заходу “Книжковий Арсенал” 18 травня у Мистецькому Арсеналі.
Свято Весни в ресторані «Княжа Гора»!
8 Березня 2016 року з 19:00 до 23:00
Спеціальне меню від шеф-кухаря
Жива музика
Подарунки для жінок
Місце зустрічі: м. Канів, вул. Дніпровська, 1. Княжа Гора – Місце Сили.
Бронювання столиків за телефоном (095) 283-38-33
Книги "Замість Документу" та "Київський Щоденник" доступні до перегляду онлайн
Мистецьке об'єднання ЧервонеЧорне пропонує переглянути книги "Замість Документу" Володимира Буднікова та "Київський Щоденник" Влади Ралко онлайн за посиланнями:
- bywayofadocument.knyazhahora.com
- kyivdiary.knyazhahora.com
* рекомендуємо використовувати комп'ютер (великий масив зображень)
Запрошуємо на особливий вечір 14 лютого о 19.00
Княжа Гора запрошує на особливий вечір 14 лютого 2017 року о 19.00!
До Дня Святого Валентина ми підготували пропозицію від шеф-кухаря:
Салат з лососем та сиром Філадельфія
Теплий салат з гарбузом
Рулетики з телятини з грушею в червоному вині
Філе судака в буряковому соусі
Качина ніжка з прянощами та апельсинами
Вишнева панна котта
Вино:
Ігристе Кава брют, Хуме Серра. (Пенедес, Іспанія)
Біле Шардоне Резерва, Монтес. (Долина Куріко, Чилі)
Червоне Дольчетто де Альба Мунфріна, Пеліссеро (П’ємонт, Італія)
Червоне Кьянті Классіко, Кастелларе ді Кастелліна. (Тоскана, Італія)
Світ побачив нові видання, що презентували творчий доробок Володимира Буднікова та Влади Ралко за більше ніж три роки.
«Київський Щоденник» (Влада Ралко)
«Замість Документа» (ВолодимирБудніков)
«Лінія розмежування» (Влада Ралко і Володимир Будніков)
Документація є важливим артефактом, тому варто до неї ставитись уважно. В трьох книгах, які вибачите в цій статті – довгоочікуваний результат декількорічної творчої співпраці художників.
Це не просто альбоми чи каталоги. Це своєрідна форма підручників з історії, в яких, у незвичний спосіб, за допомогою текстів і малюнків представлена художня точка зору на трансформації, що відбуваються сьогодні з країною та суспільством.
«Лише художня мова виводить речі на світло та змушує їх діяти». «Процес праці над великою кількістю малюнків схожий на нарізання тонкими скибками товщі часу.»
Володимир Будніков
В цих книгах-носіях візуальної інформації-ціла система світосприйняття, пильна робота з часом, як із матерією. Кожен художник у своїй творчості так чи інакше аналізує та характеризує певну реальність, вибудовує власну шкалу цінностей, фіксує важливе. Художник, навідміну від звичайної людини (чия психологія прагне забути погане і захистити свій спокій, бодай і уявний) боїться втратити пам'ять, по крихтах збирає докази, шукає відповідності між поняттями та їх словесними визначеннями.
Щоденник - швидкий та виразний жанр. Коли ззовні пропонується стільки різних форм дійсності, художник іноді просто не встигає і не бажає проводити селекцію висловлювань. Він фіксує все. У форматі моментального реагування на події.
“Художник по суті терорист – він прагне запам’ятати все і не дати суспільству побудувати зручний будиночок без згадувань та болі... Людська пам’ять здатна проводити власну цензуру. Тому малюнок - дуже вдалий спосіб фіксації. Папір не дає можливості виправити помилку, навіть якщо ти її припустився. Він розкриває весь хід думок, зберігає кожну лінію, емоцію, значення, що потім надає тобі можливість реконструювати ту чи іншу картину в голові.”
Влада Ралко
Працюючи над книгами «Замість документа», «Київський Щоденник» та «Лінія розмежування», що презентують роботи на папері Володимира Буднікова та Влади Ралко за трьохрічний період, автори намагалася уникнути чіткого розподілення змісту на серії, а складали, цільну розповідь.
Навідміну від фотографії, що пропонує однобоку фіксацію подій, малюнок ніби “архівує” всі відтінки та нюанси того, що відбувається і потім “видає” тобі їх через певний час, “запаковує” та зберігає важливі речі до моменту нової комунікації з ним.
«Від початку новітньої історії українського супротиву, війни та кризи темп малювання набув великої щільності, великі часові проміжки, що розділяли раніше окремі серії, практично зникли – таким чином саме малювання стало чимось на кшталт щоденникових записів і набуло рис документа… Виникла необхідність зібрати, розташувати у хронологічному порядку та роздивитись відповідально повний корпус цих малюнків… »
Влада Ралко
Всередині часу
Зазначені книги про пам'ять, про втрату, про зміни, про розподілення, про важливе. Про те як лінія розмежування здатна створювати нові сенси, підкреслювати головне, робити виразними звичні речі. Про інтуїтивне бачення митця, про любов до свого народу. В цих книгах все стало мистецьким об'єктом – слова, речі, які ті слова описують, сенси.
У текстах мистецтвознавців , монологах та інтерв'ю художників, так само як і у їх творах, ви знайдете багато корисного та несподіваного для себе.
«Творчість Влади Ралко та Володимира Буднікова мене розвиває і дає можливість рухатись далі. Я точно знаю, що правильно виконую свою функцію, допомагаючи зберегти, систематизувати інформацію, допоки вона не стерлася з простору, з моєї точки зору. У моєму розумінні це і є культура. Згоден, що тема, яку піднімають художники, досить важка, але мені, як колекціонеру, з нею цікаво, бо красиві картинки вже не торкають.»
Юрій Сташків
Власник галереї “ЧервонеЧорне”
Найближчим часом відбудеться презентація книг, де кожен зможе ознайомитись з виданням.
Доступна Веб Версія проекту Лінія Розмежування. Володимир Будніков, Влада Ралко
ЛІНІЯ РОЗМЕЖУВАННЯ (МІЖ СВОЇМ І ТИМ САМИМ)
Уже третій рік наша увага прикута до так званої лінії розмежування щоденно. Межа, що від початку воєнних дій на Сході здавалася сповненою певної логіки розрізняння «свого» від «чужого», зараз, здається, розповзлася вширшки, перетворилася з лінії на поверхню. Через страх називати речі їх справжніми іменами ми було намагалися локалізувати небезпечні процеси та навіть думки, що загрожували комфорту нашого звичного світу, і втримати їх у певних кордонах. Бо, наважуючись визнати лінію розмежування лінією фронту, починаємо бачити лінію фронту скрізь. Замість відмежовувати окрему територію, вона починає наново визначати границі кожної речі й таким чином радикально змінювати оптику бачення загалом. Замість лежати мертвими лініями на мапі, звичні кордони перетворюються на лінії високої напруги чи лінії нової жорстокості, бо ріжуть тепер по живому або по такому, що ми вважали досі живим.
Отже, виходить, ніби речі самі, без нас, повертають собі справжні змісти на місце штучних, тих, що їм були примусово призначені. Інакше кажучи, ми починаємо бачити речі ніби вперше, бо попередні знання про них через досвід, який набуваємо зараз, виявляються недійсними, викривленими, хибними. Лінія бойових дій стає подібною до лінії у малюванні або написанні, де предмети чи слова робляться видимими лише завдяки лінії.
Усе, що досі ми вважали належним нам, вважали своїм, таким, завдяки чому спроможні були тримати себе цілими, утримувати людське всередині себе, доводиться наново відрізняти від того, що вважаємо своїм за звичкою.
Працюючи над проектом, ми свідомо не робили прямих посилань до конкретних подій, аби говорити про ці події крізь інші речі або намацувати змісти шляхом застосування метафори, доведеної майже до повного абсурду. Своє завжди повідомляє себе крізь відмінності, уникаючи потрапляння у подібне або таке саме як поразки.
Замість розгалужування свого та чужого маємо пильнувати лінію, яка окреслює своє серед такого, що лише здається нам у зміненому світі своїм через схожість.
Володимир Будніков, Влада Ралко, Канів, 2016
